Після накладання у березні 2023 року санкцій на міжнародний холдинг Parimatch в Україні в компанії розпочався переділ сфер впливу. За інформацією джерел у холдингу, найближчим часом готується угода щодо передачі приблизно третини акцій Parimatch групі людей, які мають сумнівну репутацію. У холдингу підозрюють, що потенційні нові власники таким чином хочуть зсередини розділити компанію на користь інтересів третіх осіб. Blackbox OSINT розбиралося, що відбувається з колись найбільшим українським букмекером і хто може стати його новим великим акціонером.
За інформацією на сьогодні, засновник Parimatch та його мажоритарний акціонер Едуард Швіндлерман має намір передати половину своїх акцій (а це приблизно 35% акцій всього холдингу) Олександру Мельничуку, Владиславу Кліщару та Олександру Бєляєву. Йдеться саме про передачу, а не продаж акцій. Натомість, за умовами угоди, Мельничук та Кліщар обіцяють Швіндлерману вирішити питання зі зняттям санкцій з Parimatch в Україні та повернення компанії на український ринок.
Однак у самому холдингу побоюються цієї угоди і підозрюють, що, враховуючи, хто стоїть за потенційним новим великим акціонером холдингу, справа пахне великою аферою.
Активно лобіює цю угоду та переконує Швіндлермана піти на неї Максим Ляшко, нинішній генеральний директор холдингу Parimatch. У структурах холдингу він працює з 2016 року: був директором ТОВ ”КП-Реклама”, яке було операційною компанією Parimatch, на рахунки якої надходили фінанси від операторів терміналів платіжних систем із транзитом на віртуальні рахунки гравців. У 2016 році Ляшко очолив юридичну команду холдингу Parimatch, а у 2018 році став партнером холдингу. З 2021 року він також є СЕО та членом наглядової ради Parimatch Tech.
Придбати частину засновника Parimatch Едуарда Швіндлермана виявив бажання Владислав Кліщар та Олександр Мельничук. Працівникам Parimatch вони представлялися співробітниками ЦРУ та співробітниками європейських спецслужб. У той же час акціонерам Parimatch вони були представлені як інвестори зі зв’язками в урядах США, Європи та України. У відкритому доступі інформації про Олександра Мельничука практично немає, в результаті аналізу даних відкритих державних реєстрів можна дійти висновку, що ця людина веде максимально потайливий спосіб життя. Починаючи з 2015 року відсутня будь-яка інформація про офіційне працевлаштування Олександра Мельничука в Україні, однак, за деякими даними, він представляється як співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
Олександр Мельничук має реєстрацію у Чехії за адресою: Libocká 698/40a, Praha, 16200, Česká republika. Використовуючи цю адресу реєстрації у червні 2022 року Мельничук став співзасновником чеського підприємства ILS INVESTMENT GROUP .r.o., що займається орендою нерухомості, посередництвом у торгівлі, консультуванням та наданням технічних послуг.
Крім Мельничука співзасновниками цієї компанії, згідно з чеським реєстром юридичних осіб, у рівних частках з ним є уродженець Кривого Рогу Олександр Бєляєв та Владислав Кліщар з Білої Церкви, який має також реєстрацію у чеському місті Брно. Супроводжує діяльність Кліщара, Мельничука та Бєляєва чеський адвокат Petr Vališ.
Розкрадені мільярди Міноборони
Другий партнер Олександра Мельничука з чеської ILS INVESTMENT GROUP s.r.o. Владислав Кліщар виявився ще цікавішим персонажем. З 2007 до 2012 року він був офіційним помічником народного депутата від Партії регіонів Олександра Єдіна. З 2013 до 2014 року Кліщар працював в ”Укрпошті” заступником голови апарату з питань діяльності філій.
Згідно з даними Реєстру юридичних осіб Словаччини, у період з грудня 2022 року по вересень 2023 року Владислав Кліщар був членом наглядової ради словацької компанії SEVOTECH, яка є фігурантом гучної справи з розкрадання грошей Міністерства оборони України.
Як йдеться у розслідуванні видання Hromadske, у жовтні 2022 року Міноборони України уклало контракт на закупівлю 100 тисяч артилерійських мін із компанією ”Львівський арсенал”. Та, у свою чергу, за кілька місяців до цього уклала договір на постачання 100 тисяч мін на суму 1,5 млрд грн зі словацькою компанією Sevotech. Обидві у схемі грали роль ”прокладок”, оскільки далі за ними стояла хорватська компанія WDG promet, створена якраз під угоду у серпні 2022 року. Її засновник, директор та єдиний працівник – Матіас Зубак, син відомого торговця зброєю Дзвінка Зубака, який свого часу став відомим тим, що постачав зброю до Хорватії в обхід ембарго ООН.
Кінцевим постачальником товару в цьому ланцюжку компаній виступав хорватський завод Elmech Sintermak, проте пізніше він вийшов із угоди через несплату грошей, які ”загубились” на шляху до нього від Міноборони України. Міністерство перерахувало 1,34 млрд грн ”Львівському арсеналу” 17 листопада 2022 року. 25 листопада та 12 грудня ”Львівський арсенал” перерахував двома платежами 3,6 млн доларів та 9,14 млн євро компанії Sevotech. Саме в цей час Владислав Кліщар став членом наглядової ради цієї компанії, після чого гроші далі по ланцюжку вже нікуди не пішли. Нібито WDG promet і Sevotech вирішили купити боєприпаси в інших компаній у Болгарії та в Камбоджі, проте досі, вже через рік, постачання так і не було виконано.
Дружина Владислава Кліщара Наталія Мінська, є громадянкою РФ та мешканкою Москви. Згідно з даними українського реєстру судових рішень, з 2011 по 2014 рік Кліщар та Мінська офіційно були одружені і в 2014 році розлучилися. Хоча, зважаючи на все, це розлучення було фіктивним, оскільки до сьогодні Владислав Кліщар і Наталія Мінська ймовірно живуть разом і продовжують бути парою, судячи зі сторінки Мінської в соціальній мережі Facebook.
За даними російського Єдиного державного реєстру нерухомості, Наталія Мінська мала у своїй власності земельну ділянку та половину будинку в Московській області, і до сьогодні є власницею двох квартир та гаража в Москві. З 2003 по 2018 рік вона була зареєстрована в РФ підприємцем та займалася орендою та управлінням житловим нерухомим майном.
Кримська схема на Одеському припортовому
Син Владислава Кліщара та Наталії Мінської, 29-річний Леонід Кліщар, станом на 2018 рік працював у ТОВ ”Агро Газ Трейдинг”, яке фігурувало у гучній злочинній схемі розкрадання бюджетних коштів Одеського припортового заводу, в якій звинувачують колишнього голову Фонду державного майна України Дмитра Сеніченка, який працював в ”Укрпошті” у той же період часу, що й Владислав Кліщар, де вони, мабуть, могли познайомитись та налагодити стосунки для подальшої співпраці.
У цій схемі також фігурував Павло Присяжнюк, який з вересня 2020 року по березень 2021 року спільно з Владиславом Кліщаром входив до складу засновників компанії EPI Group s.r.o. Разом із Дмитром Сенніченком Присяжнюка оголошено у розшук Національним антикорупційним бюро у справі про заволодіння коштами АТ ”Одеський припортовий завод” та АТ ”Об’єднана гірничо-хімічна компанія”.
”НАБУ та САП встановили, що у жовтні 2020 року організатор злочинного об’єднання (ймовірно, Дмитро Сенніченко — ред.) домігся призначення ”лояльного” в.о. директора АТ ”ОГХК” (ймовірно, Артура Сомова – ред.). Той, зі свого боку, на виконання вказівок ”зверху” протягом 2020–2021 років від імені держпідприємства умисно уклав чотири контракти з продажу сировини титану (ільменітового концентрату) з підконтрольною раднику голови ФДМУ чеською компанією за заниженими цінами. Цей товар потім перепродали за ринковими цінами. Як встановило слідство, ільменітовий концентрат було поставлено підприємствам Росії та на територію тимчасово окупованого Криму”, — йдеться у повідомленні НАБУ.
Чеськими компаніями, які отримали товар і перепродали його до окупованого Криму компанії ”Юкрейніан Кемікал Продактс” — титанового заводу олігарха Дмитра Фірташа — виявились, як з’ясували журналісти, Belanto trade s.r.o. та EPI Group s.r.o., де засновниками на той момент виступали Владислав Кліщар та Павло Присяжнюк, а директором EPI Group s.r.o. аж до середини 2022 року був Леонід Кліщар, син Владислава Кліщара.
Згідно з розслідуванням, у цій схемі за участю Фірташа Павло Присяжнюк нібито був ключовим гарантом домовленостей, він позначений як людина з обойми заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми та його брата Сергія Кривого. Крім того, у вищезгаданих фрагментах допиту свідка у справі махінацій ОПЗ Павло Присяжнюк аналогічно згадується як людина з Офісу Президента, яку поставили займатися економічними питаннями.
Заарештовані гроші режиму Януковича
Однак, і це ще далеко не все, що відомо про потенційного нового акціонера Parimatch Владислава Кліщара. Цікава історія залишилася в архівах кримінального провадження від 2017 року за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами МВС України, в якому основним фігурантом проходив Сергій Лекарь, колишній голова апарату МВС часів президентства Януковича та екс-заступник міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. З цієї історії випливає, що зв’язок Владислава Кліщара з Партією регіонів, як з’ясувалося, був набагато тіснішим, ніж просто роль офіційного помічника одного з народних депутатів-”регіоналів”.
Лекаря звинувачували в причетності до постачання з Росії спецзасобів, зокрема світло-шумових і газових гранат, які застосовували для розгону активістів Євромайдану в Києві 18-20 лютого 2014 року.
У квартирі Лекаря в центрі Києва на вулиці Льва Толстого в результаті обшуку правоохоронці вилучили понад 3 млн доларів США, 870 тисяч євро і 3 млн 178 тисяч гривень, а також срібні та золоті зливки і наклали на них арешт. Слідство намагалося встановити походження цих грошей, а Лекарь у свою чергу всіляко намагався переконати слідство, що гроші законні.
І допомагати йому в цьому став Владислав Кліщар, його друг Олександр Шпак, власник ресторану ”Антверпен”, голова громадської організації ”Комітет сприяння правоохоронним органам України” та власне довірена особа Сергія Лекаря, а також Семен Юфа — відомий аферист із багатою кримінальною історією у 90-их роках, фігурант десятків кримінальних справ про шахрайство, відмивання та легалізацію грошей, несплату податків, засновник фінансової піраміди ”Кооператив Меркурій”, яка на десятках тисяч довірливих українців заробила сотні мільйонів доларів.
Усі троє виступили свідками у кримінальному провадженні та переконували слідство, що гроші, знайдені у Лекаря, належать їм. Зокрема, Кліщар та Юфа вказували, що передали на зберігання свої гроші Олександру Шпаку, а той, у свою чергу, — Сергію Лекарю. Наприклад, за показаннями Кліщара, він нібито передав Шпаку 290 тисяч євро, виручені його матір’ю від продажу в 2014 році нерухомості в Києві.
Шпак же, у свою чергу, виправдовував наявність у нього грошей виданою йому інвестицією у розмірі 9,2 млн. чеських крон компанією «Lion International Trading Company», і намагався підтвердити це не договорами, а листом від цієї компанії. Проте слідство в результаті своєї перевірки дійшло висновку про сумнівність можливості ”Lion International Trading Company” видавати такі інвестиції приватним особам. Більше того, як з’ясувалося, власником частини 50% цієї чеської компанії на той момент був Кліщар Владислав Леонідович.
Внаслідок виявлення цього, а також після отримання даних про доходи трьох свідків, які у сумі склали суму в 10 разів меншу від знайденої у Лекаря, показання свідків з даного кримінального провадження прокуратура трактувала як неправдиві. Тобто фактично дії Владислава Кліщара та його спільників були визнані спробою обдурити слідство та сприяти ухиленню екс-топ-чиновника МВС часів Януковича від відповідальності.
Продуктом дружби Владислава Кліщара та згаданих вище Олександра Шпака та Семена Юфи став також вивід із держвласності стратегічного державного підприємства та заволодіння ним. Йдеться про Білоцерківський завод гумових технічних виробів. З 2016 року Владислав Кліщар був директором цього підприємства, яке у 2018 році з 244-ої спроби було продано Фондом держмайна за стартовою ціною 1,28 млн грн компанії ”Альфа Екологія”, де власниками частини у 50% є той самий Олександр Шпак та його дочка, які одразу ж призначили директором заводу свого друга Семена Юфу. Чому було аж 243 невдалі спроби купити завод, і чому на 244 раз компанії друга та бізнес-партнера Кліщара вдалося купити завод за смішні гроші — історія замовчує.
Розбій у центрі Києва
Крім зв’язків із РФ, розкрадань грошей на держпідприємствах та оборонних замовленнях, сім’я Кліщар має також багату кримінальну історію. За даними, отриманими із закритого графа Єдиного реєстру судових рішень, Леонід Кліщар та його батько Владислав Клішар у 2015 році проходили фігурантами кримінального провадження за фактом зухвалого розбою в центрі Києва.
Як встановило тоді слідство, 29 грудня 2015 року близько 20:30 вони, знаходячись в автомобілі Range Rover чорного кольору з державним номером АА4226ЕС, зупинилися на світлофорі на вулиці Протасів Яр, вийшли з автомобіля, підійшли до автомобіля Daewoo Lanos, що стояв за ними, вибили заднє праве вікно та переднє водійське, наставили на водія ”Ланоса” предмет, схожий на автомат, і викрали із салону авто сумку з грошима, після чого сіли у Range Rover та поїхали у бік Солом’янської площі. У сумці, за даними правоохоронців, було 70 тисяч доларів, які потерпілий позичив у свого товариша і віз додому.
Внаслідок плану ”Перехоплення” автомобіль патрульної поліції наздогнав авто Кліщарів, які, кинувши машину, зникли з сумкою грошей. У вересні 2016 року у квартирі Кліщарів на вулиці Стадіонній було проведено обшук, де викрадене, згідно з даними із судових рішень, було знайдено та повернуто потерпілому. Однак, подальша доля кримінального провадження, а також те, яке покарання зазнали грабіжники і чи зазнали його, невідомо — вироків суду чи постанов про закриття даної справи знайти не вдалося.
Що буде з Parimatch?
Навіщо даним людям частка в Parimatch? Відповідь на це запитання може ховатися у сина Владислава Кліщара Леоніда. Згідно з тегами програми GetContact, яка демонструє, як користувач підписаний у телефонних книгах інших абонентів, мобільний номер Леоніда Кліщара крім того, що асоційований з перебуванням або діяльністю в столиці Чехії, також асоційований з координуванням, кураторством та, ймовірно, запуском офісів ”Української національної лотереї” (УНЛ), а також ”Спортлото”.
Враховуючи, що місяць тому голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетьманцев ініціював законопроект №10101, згідно з яким пропонується надати лотерейним компаніям пільгу на отримання ліцензії на букмекерську діяльність та роботу казино у 10-кратному розмірі (19,8 млн грн на рік замість 120-ти млн грн), виглядає ймовірним намір лотерейників отримати базу даних гравців, а також весь необхідний софт для роботи букмекера вже ”померлого” Parimatch для входження на ринок азартних ігор.
Таку версію всерйоз розглядають у тій частині Parimatch, яка бачить у майбутній угоді Швіндлермана та Мельничука-Кліщара-Бєляєва ймовірну
аферу: після входження до Parimatch ці люди можуть просто ”кинути” засновника холдингу, і замість виконання своїх зобов’язань вивести необхідні бази в ”УНЛ” та ”Спортлото”.
А враховуючи минуле цієї групи людей, їхню репутацію, участь у корупційних схемах, фігурування у низці кримінальних проваджень, а також зв’язки з РФ та екс-функціонерами Партії регіонів, ця версія виглядає цілком імовірною.
За інформацією деяких акціонерів Parimatch, відомо, що в ході переговорів зі Швіндлерманом Мельничук, Кліщар та Бєляєв зазначили, що з їхнього боку в угоду увійде компанія SARN Energy — саме її в особі заступника голови Армена Агасаряна пропонується зробити формальним власником акцій Parimatch.
Не дивно, але ця компанія залишила багато слідів у тій же Чехії, де особливо активні Владислав Кліщар та його напарники. За даними чеських ЗМІ, американська компанія SARN, яка позиціонує себе консалтинговою фірмою, яка нібито має зв’язки з американською адміністрацією і здатна пролобіювати будь-яке питання бізнесу в США, встигла обдурити чимало чеських бізнесменів.
Зокрема, ЗМІ зазначають, що бізнесмен чесько-вірменського походження Армен Агасарян (також представляється Арменом Агасом) із SARN Energy обіцяв забезпечити нові бізнес-можливості для чеської групи CSG — для радарів виробництва Retia або бронемашин Pandur виробництва TDV — але так і не зробив цього. І, не виконавши частину своєї угоди, SARN почала вимагати у CSG гроші за свої консультаційні послуги. Ті у відповідь попросили задокументувати, які послуги SARN надала для CSG, однак у SARN відмовилися це робити, почавши у відповідь лише погрожувати, і, мабуть, для більшого тиску подали позов до цивільного суду штату Делавер.
У повідомленнях ЗМІ зазначається, що такі випадки у SARN не поодинокі, а це, скоріше, системне явище, коли американська компанія таким чином вимагає гроші у європейського бізнесу. Чеське видання ”Parlamentnilisty” пише, що таким чином SARN Energy навіть намагалися шантажувати словацьку державу після справи з шахрайською придбаними акціями Transpetrol.
Виходить, що у Parimatch сьогодні цілком виправдано не довіряють своєму CEO Максиму Ляшку, який намагається завести до холдингу ймовірних шахраїв. Сьогодні, за словами співробітників компанії, Максим Ляшко вже підготував усю базу перепису бізнесу, обмежує партнерів та співробітників від прийняття рішень та від отримання будь-якої інформації, а також загалом надає максимальне сприяння передачі третини холдингу Владиславу Кліщару, Олександру Мельничуку та Олександру Бєляєву.
Продовження у другій частині розслідування…